Про себе

Автор: Ісаєва Олена Олександрівна, вчитель української мови та літератури Cолошинської ЗОШ І-ІІІ ступенів, спеціаліст вищої кваліфікаційної категорії.

Працюю над проблемою: Розвиток творчої особистості засобами інноваційних технологій. Використання принципів ейдетики на уроках української мови та літератури

Провідна наукова ідея:  впровадження  інноваційних технологій на уроках української мови та літератури з метою створення  комфортних умов навчання, за яких кожен учень відчує свою успішність, інтелектуальну спроможність, значущість.

Актуальність:

• підвищення ефективності уроку;
• активізація  навчальної діяльності учнів на уроках української мови та літератури;
• формування компетентної особистості;
• підвищення мотивації навчання.

Сучасний урок… Яким він має бути сьогодні? Мені здається, що ті канони уроку, які були створені колись і вважалися найдовершенішими, на даний час не мають грунту під собою і поступово відходять у небуття. Як же зламати стереотипи і внести свіжий струмінь у сучасний навчальний процес? Це питання турбує кожного вчителя, який не стоїть на місці і прагне повсякчас вдосконалюватися.

Навіть найталановитіший наставник  на даному етапі уже не є єдиним джерелом інформації. Традиційне навчання з його авторитаризмом, орієнтацією на середнього учня, перевагою репродуктивної діяльності над пошуковою не відповідає вимогам часу. Діти не бажають сприймати знання у закостенілій формі, бо їх  розум просить новизни і змін у способі навчання. Тому настала необхідність переходу від «передачі знань» до «навчання вчитися». Сучасний учень не потребує детальної подачі тієї чи іншої теми,  його потрібно навчити її осмислювати , а він вже згодом самостійно знаходитиме необхідну інформацію, яка допоможе вирішити  проблему. Отже, повернути учням зацікавленість  до уроків рідної мови та літератури, зробити навчання захоплюючим, посилити бажання учитися спонукало мене до пошуків. На мою думку, сприяти вирішенню поставлених перед освітою завдань мають  нові технології навчання. Саме цим обумовлюється актуальність представленого мною досвіду.

Своєрідним виходом з безпросвітності сучасного навчання    для мене стала  ейдетика – напрям психології, який розвиває, вдосконалює пам’ять на основі образного мислення. Підштовхнула до пошуку дивна ситуація:  учень, який  ледь  не  напам’ять  знає  програму  телепередач, цитує  всі  реклами, чудово  володіє  комп’ютером, знає  текст  і  мотив  безлічі  пісень,  не  може  вивчити  просте  правило  чи  вірш, розв’язати  задачу.  І я зрозуміла, що проблема  не  в  самій  дитині, а  в  тому  способі  навчання, який  ми  їй  пропонуємо. Адже  до  початку  навчання  в  школі  дитина  оволоділа мовою, навчилася  орієнтуватися  в  просторі  і  часі - і  все  це  без  напруження, ніби   граючись.   Процес  же навчання    в    школі      перетворюється        для   більшості   учнів  у  примусову  працю, яка викликає тільки негатив і супротив.

У кожної  дитини  від  народження  є  цілісне, яскраве, образне  сприйняття світу, яке, на жаль,  руйнується  при  традиційних  сучасних  формах  навчання.

 Чому  так  відбувається ? Звернемось  до  теорії. Мозок  людини  складається  з  двох  півкуль. Права – образна  півкуля, ліва – словесна. Права – це  емоції, ліва – розум. Мозок  звик  запам’ятовувати  все  таким , як  є, – в  багатстві  кольорів, звуків, запахів. Сприймаючи  щось, він  в  правій  півкулі  утворює  образ – модель, в  лівій  - відповідні  слова. Сприйняття  таким  чином  не   стирається. Воно  породжує  талановиті вірші, книги, картини, відкриття. Це  для  нього  є  органічним  і  природним.

«Зумів  уявити – значить  пам’ятаєш», - гласить давня китайська мудрість. Навчання  зводиться  до  розуміння. Уявив – вже  знаєш. З’являється  здібність  відтворювати  інформацію  через  будь-який  проміжок  часу.

  Виходячи  з  цих  міркувань  і  врахувавши  те,   що  за  дослідженнями  вчених, все, що  ми  колись  бачили, чули, відчували, тобто  сприймали, неминуче  ,,записується’’  в  нашій  пам’яті, ейдетика  пропонує  використати  вміння  кожної  людини  сприймати  інформацію так, як  ми  це  робили  в  дитинстві, – не  напружуючись.

Теоретична основа.

В  30-ті   роки  минулого  століття  німецький  вчений Е. Йенш першим ввів в сучасну психологію термін “ейдетизм” і довів, що образне мислення - закономірна стадія дитячого розвитку. З  середини  80 –х  років  минулого  століття  в  Москві  відроджувати  цей  напрямок  психології  почав   Ігор   Матюгін.    Ним  створена  і багато  років плідно  працює  “Школа Ейдетики”.  В Україні діє аналогічна школа «Мнемозина», створена  Євгеном Антощуком – почесним доктором педагогічних наук. Результати її роботи доводять, що при заучуванні,  зубрінні   людина   напружує   в основному  зорову і слухову пам’ять, а інші канали сприйняття не задіяні.

        То  чому   б  тоді   все   запам’ятовування   не  проводити  за допомогою уяви, фантазії,  образів? Чому  не використати природну властивість дитини  фантазувати, уявляти? Саме ці думки авторитетних дослідників я й узяла до уваги, поступово ввівши нову методику в навчальне русло . І яка ж радість мене охопила, коли я помітила перші паростки позитивних змін.

Найкраще принципи ейдетики, на мою думку,  втілювати на уроках української літератури під час вивчення біографії письменника. Це найліпший  коментар до його творчості, ключ до розуміння світогляду митця. Запам’ятовування відбувається через  широкий спектр образів(зорових, слухових, нюхових, тактильних та ін.), які  кодуються певними символами. Така подача матеріалу викликає захоплення і закарбовує в пам’яті лише найголовнішу інформацію, яка зберігається  впродовж довгого часу. А ще таке навчання доступне кожній дитині, тому результат, що дуже важливо , мають всі без винятку. На такому уроці завжди присутня легка, невимушена атмосфера, яка є запорукою  чудового настрою.

На уроках української мови теж доцільно використовувати цю інноваційну технологію. З власного досвіду хочу сказати, що прийоми ейдетики – запорука тривалого запам’ятовування багатьох орфографічних правил: написання префікса  -С, вживання апострофа та м’якого знака, правопис слів іншомовного походження та ін.  А ще  ейдетика  прекрасно взаємодіє з морфологією та іншими розділами мовознавчої науки.

Безумовними  перевагами  ейдетики  є :

• простота  і  доступність ;
• розширення творчих можливостей кожного учня;
• формування вміння ефективно й самостійно навчатися;
• підвищення самооцінки завдяки результативності в навчанні;
• пробудження цікавості й допитливості;
• створення психологічного комфорту;
• можливість  використання  вчителем  під  час  уроків  чи  в  позаурочний  час ;
• методика  не  вимагає  спеціального обладнання ;
• використання  цікавих, нових  методів, які  сприймаються  дітьми  як  гра .

Використання принципів ейдетики сприятливо впливає  на   підвищення  темпу  та  об’єму  запам’ятовування  інформації, розширення  горизонтів  творчого  мислення,  в учнів формується  впевненість  у своїх  силах  та  самоповага, вдосконалюються  навички  спілкування.

Моє педагогічне кредо: «Мало знати -  потрібно використовувати.

Мало бажати - потрібно робити» -  повністю відображає глибинну суть підходів  до організації  педагогічної діяльності у сучасному процесі навчання.